Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка» - Страница 57

Евелін навіть вигадала для себе таємне кодове ім’я, що наганяло страх усьому світу: ТОВАНДА-МЕСНИЦЯ!

І, поки усміхнена Евелін ходила по своїх справах, Тованда шкварила розбещувачів дітей електричними дротами, поки в тих волосся не ставало дибки. Вона вкладала крихітні бомби в журнали «Плейбой» і «Пентхауз», аби ті, розгортаючись, вибухали. Вона давала наркоділкам надмірну дозу й залишала конати на вулиці; змушувала лікаря, що бовкнув її матері про рак, простувати вулицею голяка, а всі медичні працівники, включно з гігієністами й дантистами, насміхалися з нього й жбурляли каміння. Милосердна месниця, вона завжди чекала, поки він дійде до кінця, і лише тоді вибивала йому мізки молотом.

Тованда здатна була робити все, що забажає. Вона поверталася в часі й лупцювала апостола Павла, який писав, що жінки мають мовчати. Тованда вирушала в Рим і скидала зі святого престолу папу, а на його місце садовила черницю, і щоб священики прали й готували для неї — для різноманітності.

Тованда з’являлася у програмі «Зустріч із пресою» і спокійним тоном, з холоднокровним виразом очей і в’їдливою усмішкою дебатувала з кожним, хто не погоджувався з нею, допоки ті, вщент рознесені її блискавичною логікою, розридавшись, не вибігали зі студії. Вона приїздила до Голлівуду й віддавала наказ, щоб усі актори на головних ролях грали в парах з акторками свого віку, а не з двадцятирічними дівчатками з бездоганним тілом. Вона напускала щурів на володарів міських нетрів, аби ті зжерли їх із тельбухами, і розсилала їжу та засоби контролю народжуваності бідним людям по всьому світу, як чоловікам, так і жінкам.

І завдяки своєму баченню й прозорливості вона стала відома цілому світові як Тованда Великодушна, Гроза Неправедних і Незрівнянна Правителька.

Тованда постановляла, щоби в уряді була рівна кількість чоловіків та жінок, і була присутня на мирних перемовинах; зі своєю командою вчених-хіміків вона долала рак і винаходила пігулки, які дозволяли їсти все що завгодно і при цьому не набирати ваги; люди зобов’язані були отримувати ліцензію на народження дітей і доводити свою відповідність, фінансову та емоційну, — більше жодних голодуючих та побитих дітей. Джеррі Фолвелл мав відповідати за виховання всіх незаконнонароджених бездомних дітей; більше не можна було присипляти кошенят і щенят, усім їм надавався власний штат — можливо, Вайомінг або Нью-Мексико; учителі й медсестри одержували ту саму зарплатню, що й професійні футболісти.

Вона припиняла будівництво усіх багатоквартирних будинків, особливо з червоними черепичними дахами; а Вен Джонсон отримував власне шоу на телебаченні… Він був одним з улюбленців Тованди.

Хуліганів, які розмальовують стіни графіті, занурювали в діжу з невивідною фарбою. Діти знаменитих батьків втрачали право писати книжки. І вона особисто стежила за тим, щоб усі добрі чоловіки й турботливі татусі, які тяжко гарують, отримували кожен у подарунок поїздку на Гаваї, а на додачу — моторний човен.

Тованда вирушала на Медисон-авеню й брала під керівництво всі модні журнали; усіх моделей вагою менш ніж шістдесят кілограмів було звільнено, а зморшки раптом ставали сексуально привабливими. Знежирений селянський сир заборонявся по всій країні назавжди. Те саме стосувалося й морквяних паличок.

А лише вчора Тованда впевненим кроком увійшла до Пентагону, забрала всі бомби та ракети й натомість роздала тутешнім хлопцям іграшки, щоб бавилися. Тим часом її сестри робили те саме в Росії. Потім вона з’явилася у вечірніх шестигодинних новинах і передала весь військовий бюджет громадянам Сполучених Штатів, старшим за 65 років. Того дня Тованда була настільки зайнята, що спати Евелін лягла цілком виснаженою.

Нічого дивного. Сьогодні, поки Евелін готувала вечерю, Тованда стратила цілу кімнату режисерів порно, в тому числі дитячого. А пізніше, коли Евелін мила посуд, Тованда власноруч висаджувала в повітря Близький Схід, аби запобігти Третій світовій війні. І тому, коли Ед заволав зі свого лігва, вимагаючи ще пива, перш ніж Евелін встигла зупинити її, Тованда крикнула:

— СТУЛИ ПИСОК, ЕДЕ!

Він дуже тихо підвівся зі свого крісла з відкидною спинкою й увійшов до кухні.

— Евелін, з тобою все гаразд?..

«Вімз віклі»

(Тижневик міста Вісл-Стоп, Алабама)

9 лютого 1943 р.

Війна набирає оберти

Моя друга половинка гарує в дві зміни, як і майже всі на залізниці, оскільки важка промисловість працює понаднормово. Тож я в ці дні — цілком самотня дівчина. Але, якщо він допомагає Дядькові Сему та нашим хлопчикам, гадаю, я можу це пережити.

Томмі Ґласс і Рей Лаймвей пишуть із табору й передають привіт.

До речі, чи бачив хтось неперевершений сад Іджі й Рут біля старого будинку Тредґудів? Іджі каже, що Сипсі виростила в ньому масляні боби завбільшки як срібний долар кожен. А я в себе нічого не можу зібрати, хіба що трохи батату.

Троє членів перукарського квартету «Веселі кралечки»: Бідді Луїз Отис, Нінні Тредґуд і я з’їздили до Бірмінгема й повечеряли у кав’ярні Бриттлінґа, а тоді відвідали виставу нашої рідної Ессі Рю Лаймвей. Картина, що йшла на екрані, була навіть наполовину не така цікава, як шоу в антракті. Ми надзвичайно пишаємося. Нам так і кортіло розповісти всім у кінотеатрі, що вона наша подруга. Нінні повернулася до свого сусіда й сказала йому, що Ессі Рю — її зовиця.

До речі, не забувайте берегти гуму.

Дот Вімз

P. S. Хто сказав, що ми слабка стать? Минулої неділі бідолашний Двейн Ґласс зомлів на власному весіллі й майбутній дружині довелося всю церемонію тримати його на собі. Він каже, що йому значно покращало, коли все скінчилося. Одразу ж після медового місяця він вирушає до армії.